Нащо мені тая вдача,
Ще й без України?
Чужа правда - стара кляча,
Що зі сходу лине!
Нащо мені синє море,
Де чужинці "рулять"?
Роздирають степ і гори,
І закони "тулять".
Правосуддям там не пахне,
Ллється кров рікою.
Син воює, мати чахне-
Брат пішов війною.
Біснуватий верховодить,
Та й не нажереться.
Люд простий в оману вводить,
На весь світ сміється.
Подай Боже сили люду,
Щоб здолать гемона.
Розігнати ту приблуду,
Холуїв дракона!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521407
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна