Відчуженість в обличчях так лякає,
Чомусь нікого вже ніхто не помічає,
Ми втупились в екран новенького айфону,
І не існує важливішого для нас вже фону.
Усі, хто ближні нам, в vkontakte в друзях є.
А як же той, що руку нам на дворі подає?
Той, що життя за нас, своє в бою віддав?
Той, хто на зустріч йшов і не зволікав?..
Задумаймось, чи варто нам чекати
На благодать, вона не прийде з висоти.
Здолаємо ту лінь, ми в силах це здолати.
Як віра буде в це, досягнемо мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521309
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: sk8ter-boyy