Загублю весь відчай і тривогу
як полину в далечі дорогу,
як втечу від снів і мрій примхливих,
і надій тих, почасти зрадливих
бо лікують довгі кілометри,
щирий усміх і чужі CD,
ще - слова, що послані до неба
десь у тиші, десь на самоті.
Все! Горять мости останні...
Все! Немає більше вороття...
хай же квітнуть всі навкруг ромашки,
більш не буду рвати їх дарма...
і минулося моє-твоє учора,
і останній не для нас вагон,
дощ розмиє всі сліди раптово
дощ солоний...вільна...
дим...горить старий альбом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521294
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: tacent