Ти є... десь там... Веди!
Цей світ... малий... один.
Гніздо для них таке криве,
тоді хай час з зупинками пливе.
Мене не сковано, замало ран.
В ефірі очі твої пропадають.
Створи десь там імперський клан.
Згадай усе що вчив,
вони й цього не знають.
Чому... вагаєшся... Чи ти живий?
Чи мертвий... світ.... там роковий.
Усе одно тобі вернутись треба
до неба чорного... Почисть те небо.
Я не ворог, та зараз і не друг.
Фантом? Примара? Ніхто не знає.
Тобі не кину рятівний круг.
Мій погляд ситий
уявою, що в тобі грає.
Куди... ідеш... у липкім сні.
Чекай... а час... це лиш вогні?
Пробач що світ ще є уявний,
Відчуй не так усе, що давнє.
У тебе вперше стрибок зі скелі.
Внизу вода застигла в кризі
Тече усупереч святій ідеї.
Від крику схопишся з постелі...
"Про сон розкажеш в книзі!?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521133
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: heartiness