де ви

де  ви,  де  ви,  маленькі  виродки,  закохані  і  безсонні
лежали  на  стінах,  на  стелі,  мили  свою  чорну  голову
водою  білою  і  божевільною

суглобами  своїми  скрипіли,  сталевими  прикидаючись
нині  вас  мало,  а  вчора  на  моїх  ребрах
ви  сиділи  незчисленними  зграями

де  ви,  де  ви,    єдині  мої  улюблені
що  без  вас  я  немов  жебрачка  землею  голою
тиняюсь,  руки  заламуючи  і  плачучи

не  йму  вам  віри,  пальці  свої  тру  так  завзято,  неначе  
чекання  мені  встромлено  в  спину  як  човен  у  сті́ну  -

ну  коли  ж  вам  не  стане  що  їсти,  мої  ненависні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521083
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2014
автор: kappa