Її парфюм в повітрі залишився
фінальне слово і зникає силует.
Ах літній дощ,який не зупинився,
прогавив пензлі не закінчивши портрет.
Нехай знаряддя украдеш,
а суть зостанеться одна
Теплом ще безліч огорнеш,
а на мольберті все таки вона
Спокійний погляд,контур губ
все так вдивляється у даль.
В душі тепло,а в серці зруб,
Обману тиснеться печаль.
Хтось інший ту картину домалює
бо не завершена,ще не жива
Допоки свариться-для тебе ще існує,
а замовчить,любові вже нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521046
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2014
автор: Смола Інна