Поглянь в мої очі,
що ти в них бачиш ?
Розпачу сльози -
та мабуть не плачу.
Поглянь моя мила,
очей не відводь,
скажи,що ти бачиш
про все вмить забудь
Вдивися у душу,
благаю – не чхай,
побач хоч на мить ,
як всередині мене кохання бурлить.
Ті ласки й турботи,
та крики душі,
що душу шматують
як яструб в ночі.
Я хочу одного лиш в світі чудовім,
визнання моєї міцної любові,
на все я готовий,благаю,дай шанс,
і шкоди не знатимеш-пройде той час.
Я кохаю тебе,як кохають життя,
та всі біди й нещастя – плюю на них я,
бо кохання в житті – це божий той дар,
і отримавши й́о́го – людино,кохай!!!
І хоч інколи дурнем стаю серед дня,
дурниці мелю – пробач, це не я,
я не хочу коханням тебе діставати,
тільки щастя й любов тобі дарувати.
І інколи важко буває всім жити,
не привід ,кохана, з цього тужити,
настане той день, і сонце зійде,
і радості світлом весь світ обнесе.
Я кохаю тебе, і одне точно знаю -
щастя з часом прийде,
лиш ,прошу, почекай,
та дурниць не роби,
Легше не стане нікому – ні мені,ні тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2014
автор: Максим Мельниченко