Сегодня последний день лета...Очень грустно расставаться с летом,теплом,солнышком...осенее солнце уже не то...На душе почему то чувство обреченности и одиночества...Летние ночи,прошайте....Прощай летний воздух и тихий прекрасный ветерок...Скоро птицы улетят и небо опустеет...Листя опадут и деревья снова станут серыми и голыми...А небо будет глядеть на нас своими большими серыми грустными,обиженными глазами....
Спогади(прекрасні/ненавистні)
Часом,спогади гріють мене наче сонце,
А буває,рвуть душу мою на шматки...
Заглядають світлом зоряним до мене в віконце,
А буває влітають як тіні бридкі.
Ну чому все біжить,все тече,все пливе?!
Ну навіщо мучити серце моє?
Навіщо душу мою кожен раз розбивати
Й надію останню криваво вбивати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520662
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Yulia Sky