Уже посутеніло... і свіча вже горить
А коло віконця постать мерехтить
Упало на колінця і рученьки склада
Так це ж мала Гануся, так молиться щодня.
І просить, просить в Бозі
Здоров’ячка й добра
І щоб не було в світі....
Таке як в нас... війна…
І просить, щоби тато
Скоріш й скоріш вернувсь!
А то вбивають інших…
І тата… теж уб’ють
І знає вже Гануся:
І що таке війна,
І хто такий агресор,
Й яка в війни ціна.
І слізоньки втирає
У мами із лиця
І вперто вірить …. скоро
Закінчиться війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520658
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Маленька лялька