Дивлюсь у очі українців:
туга тужезна у очах.
Не зоставаймось наодинці,
в напівзруйнованих містах.
Та не кидаймо у годину
лиху-лихесеньку бійців.
До них, до кожного я лину,
цілую набряки синців.
Шукаймо силу у нещастях,
і допоможемо синам.
Колись проженемо ненастя,
та не пробачим ворогам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520561
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Оксана Квитка