До школи йти прийшла пора,
А настрою зовс́ім немає –
У хмари небо забирає,
Ховає в хвилечках Дніпра.
Десь там на сході гине син -
І хай не мій, чиєїсь жінки,
Та смутку падають чаїнки
На дно душі з війни вітрин.
Та треба вчити йти діт́ок.
Вони ж – майбутнє України.
Їм серця принести рубіни,
Умінь і знань ясний вінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520553
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)