По вузенькій стежинці
Вона тихо ішла.
По забутому лісі
Летіла душа.
В тихім шелесті лисття
Роздавався лиш звук.
Чи то вітер співав?
Чи здавалось то щось?
Вона тихо ішла,
Їй було всеодно.
Її вільна душа
Вже блукала давно.
На очах її сльози
Чи ранкова роса?
В середині є серце
Чи порожнина одна?
Все забуте довкола,
І одна лиш вона.
Не досягнені цілі
Та розбита душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520472
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Зів`явша квітка