берися до діла, хлопчику, ти перший;
я вже й грішу через силу,
але й моральним бути не можу -
я не те, щоб опустився, а просто
тихо розвалився.
до чого я дійшов? а ні до чого.
просто у пустелі намагаюсь хоч якось розважитись.
куди ми прийшли? та нікуди. але я люблю
ці дні, сповнені нудьги і отупіння;
воно легко видається умиротворенням -
якщо вже останнє недосяжне, беремо що є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520375
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Saturnus