Я б для тебе вбивала злі погляди.
ламала принципи,
як замки на старих секретах
і берегла б твої нічні сповіді,
на своїх далеких планетах.
Обіймала б тебе лише після душу,
лікувала б рани незагоєні
заболені, забуті,
як руки старечі в гіркому мазуті.
Але ти так далеко тікаєш,
від правди, від себе.
Знаєш,ти сам, але не самотній,
топишся в пляшці, уже порожній,
губишся на вокзалах,
борделях, аеропортах, в собі.
Але я не потрібна тобі.
Сьогодні знову заколисує сонце
мої печалі,
а ти все далі, далі й далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520369
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Кавалева