Безвихідь

Як  сумно!  Не  пишеться  більше  –
Якісь  недолугі  вірші.
На  серці  все  важче,  все  гірше...
І    порожньо,  темно  в  душі.

Чому  нерозумно,  невдало,
Чому,  на  безумства  межі,
Вважаєм  своїм  ідеалом
Людину,  якій  ми  чужі?

Сліпі  від  нестерпної  муки,
Ми  також,  в  недобрий  цей  час,
Відхилим  простягнуті  руки
Нещасних,  кохаючих  нас.

Безвихідь  –  це  замкнуте  коло
Без  відповіді  почуттів.
Не  сходяться  майже  ніколи
Два  справжніх  кохання  в  житті!

2012



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2014
автор: Ніла Волкова