Матусю,я неможу спати,
коли я бачу,як страждає Україна.
Мені так страшно засинати,
коли ось так от,мучиться Єдина.
Матусю,як там наші хлопці?
і ще тримаються потроху?
Як тії парубки молодці,
Живуть у вирії сполоху.
Матусю,та чого ж ви плачете?
Візьміть мене за рученьку міцніше,
Вернуться всі,от-от побачите
Це наше небо,найрідніше.
Матусю,ви нікуди не ходіть,
Бо я боюся-не засну!
У мене також серденько болить,
Та треба пережити цю війну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520193
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Ольга Олексин