Так важко дихати залізом,
Ходити задом наперед.
Вже не сміється Мона Ліза
із смертю творячи дует.
У грудях серце — наче брила.
Іду Говерлою Голгот.
Та звідкись ще беруться сили.
Я — знов народжений народ.
З небес й землі зітчуться крила.
І хтось зненацька підштовхне...
Та кров немов червоний килим
моїх грудей не омине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520131
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Олександр Букатюк