Наодинці в душі моїй блюз,
А з тобою – веселка без краю,
Є в російській чарівне – „люблю”,
Та чарівніше буде – кохаю.
Що без тебе на серці журба,
Не моя в тім, кохана, провина,
По-російськи ти в мріях – „жена”,
Хоч миліше все ж буде – дружина.
Рідко бачимось ми – не біда,
Прийде час і з’єднає, як ріки,
Наші долі в одну „навсегда”,
Хоч точніше все ж буде – навіки.
5.10.1997, 2014
Перевод с украинского Владимир Михайлов.
В одинокой душе звучит блюз.
С тобой радуга, веришь, без края!
Слух ласкает по-русски - люблю,
Но прекраснее всё же - кохаю!
Без тебя сердце гложет печаль.
Не во мне же,родная, причина.
Ты по-русски в мечтаньях жена,
Благозвучнее слышать - дружина!
Редко видимся мы - не беда.
Придёт время - сольются, как реки
Наши судьбы в одну навсегда,
Но точнее, поверь мне, - навіки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520129
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Владимир Михайлов