«Курличуть в небеснім раю журавлі…»
Курличуть в небеснім раю журавлі,
Від нас до тепла відлітають.
І наша душа в ці тривожнії дні
До бою нас, браття, скликае.
Бо ми не забули, як наші діди
Громили фашистку армаду,
Від нас відвели безнадійність біди,
І стало все трохи до ладу.
Як потім своє будували життя,
Як потім створили країну…
Але може все це піти в небуття,
Бо ворог не спить в цю годину.
Уже захопив він наш сонячний Крим,
Але там не оре й не сіє.
«невже ти забула, що був Третій Рим,
Невже ти забула, Росіє???»
Тож нумо до бою, нам сурми трублять,
Свободу підем боронити,
І знов матері і жінки вже не сплять,
І плачуть маленькії діти.
Брати і батьки на Донбасі в бою
За віру, на нашу країну.
На весь світ кричу: «Україну люблю!!!
Велику! Соборну! Єдину!!!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520111
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Володимир Туленко