Я ж, матінко, до тебе не вернусь.
Я ж, матінко, в бою мабуть загину,
Але за тебе, ненько, помолюсь,
Коли почую постріли у спину.
А ти тримайсь, сестричку бережи
І хай вона про мене пам'ятає,
Що мала брата років двадцяти,
Та хай мою могилу не шукає.
А батькові скажи, що я змужнів,
Що бачив ангела, який літає.
Мене москаль забрати вже хотів,
Та Бог мене до раю ще не підпускає.
Можливо виживу як Бог поможе.
Про це ніхто не може знати...
Та хай моя могила не тривоже
Тих всіх, за кого хочеться вмирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520102
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Ада Синьоока