Прощення у Бога просіть,
На колінах у с*ятого алтаря.
Бо Він знає як ока вмить
Відвирнути нас від зла.
Хай сльоза тече гірка,
Коли будете просити миру.
То засяє в набі зірка,
Помчить по великому ширу
І впаде, як послання нам,
Що грішили ми у житті,
Не ходили до Бога в храм
І Ім*я кликали у суєті.
Прощення у Бога просіть,
Щоб сердце кликало Його,
Щоб думками були прості,
Щоб ділами не робили зло.
Тоді і мирна благодать
Білим голубом нам зійде.
І будемо до віку ми знать,
Що Батько любов нам шле.
Війну в мир перекине,
Героїв до себе воскресить.
Бо "Не вбівайте" вже лене,
З небес де Він сидеть.
Ви прощення у Бога попросіть,
За вільну Україну!
А пока повіривши потерпіть,
Що побачемо її нетлінну!
Що росцвіте, як квітка вона!
І небо голубим вкриється цвітом,
І хлібом жовтим нап*ється сповна
Бо молимось, щоб літом
Скінчилась ця війна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519892
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: кучмас