Ні дня без сліз. Стискають серце болі.
Щодень солдат до смерті робить крок.
В сильці війни, а її пекельнім колі
Чийсь чоловік, чийсь батько, чийсь синок.
Під гулом гаубіц, «градів», автоматів
Ідуть, в душі любов несуть і гнів.
В тенета хоче взяти страх солдатів,
Але вони долають ворогів.
О, скільки їх до неба відлетіло -
Життя урвалось зріле й молоде.
І корчить з болю України тіло.
Та вистоїть і вільною буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519688
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)