говорять пошепки твої думки уголос
і рухи тво́ї у мовчанні бездіяльні
знайти ж тебе - як серед поля колос
й у темряві побачить світло двох долонь -
то справа гостра як гірчиця з оцтом
як лід скресати з айсбергів вогню
і у пустелі впавши від пекучого дощу
відчую ж я і попри сніжні грози
твій життєдайний теплий подих.
я вловлю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2014
автор: Володимир Скиба