Не так багато ми живемо,
Не так багато в нас вже часу,
Та Україну ми спасемо,
Врятуймо Україну нашу...
За нас боролися козаки,
За нас солдати помирають
Розквітнуть ще червоні маки,
Де наших хлопців убивають!
Розквітнуть квіти перемоги -
Цьому усі ми посприяли.
Вкраїна стала вже на ноги -
Не просто люди помирали!
У нас Герої не вмирають,
Понад усе ж бо - Україна!
Ну хто, скажіть, нас подолає?
Та і нема тому причини!
Ми Незалежність здобували,
Тепер захистимо ж її!
І поки свято святкували,
На фронті гинули свої!
Та квітнуть квіти перемоги -
Сприяли цьому, і сприяють.
Доки тримають нас ці ноги -
Не просто так там помирають...
Я хочу жити - не стріляти,
Із тим, хто брат - у мирі жити,
Європі кращим другом стати,
І рідну землю не ділити...
І це не мрія - це моя ціль -
Достатньо було би зусиль,
Уникнути високих хвиль -
Аби в країні був би штиль...
(25.08.14)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519592
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Сашко