Нас надихає вир життєвий,
Ми творимо в його бутті
Як ток, легкий розряд миттєвий,
Думки приходять у житті...
І ці ідеї що приходять
Хотілось реалізувать,
Та не завжди воно виходить,
І треба виходи шукать.
От рвеш ти когті, землю риєш,
Ідеш ти рвучко до мети
Долаєш труднощі, не ниєш
І мрієш до кінця дійти....
Або ти просто сидиш дома,
Ти знаєш ціль свою і ждеш,
Нагоди, чи що твій знайомий,
До цілі тебе приведе....
Про мене краще землю рити
Чи щось робити - не сидіть,
Ніж у очікуванні згнити,
Щоб досягти жадану мить.
А ті розмови що ти хочеш
Вверх досягнути до висот -
Забути про всі мрії можеш,
Якщо не зробиш хоча б крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519572
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: <<<S.R.V.R>>>