Обірвані мотузки
Порізані електричні дроти
Спалені пелюстки
Затоплені мости
Зруйновані столітнні мури
І ти
Рухаєш дерев’яні фігури
І споглядаєш з висоти
Як моляться діти
А їхні сльози
Течуть по чужому порозі
І ти
Ніби й не хочеш вберегти
Тих, хто на тебе чекали
І їхні серця не зі сталі
І все, що вони мали
Вони би тобі віддали
Аби тільки не помирали
Ті, кого твої руки
Не вберегли
Ті, кому ти не дав часу
Щоб розцвісти
Мільйони кам’яних могил
І ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519376
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2014
автор: ura0701