І ось-він.
Темним днем прийшов,
Коли війною й кров'ю всі поля пролиті.
І зараз,щомиті,
Стріляють,вбиваючи все,
Що зазвичай війною несе.
Поля пролиті.
Командир що поранивсь в бою,
Не за себе,
За дочку свою-Україну,
Останні патрони несе,
За свою:єдину.
Рядовий, кантужений повсяк,
Стрілянини звук не чує,
Та стріля хлопчина,
Бо воює.
За свою:єдину.
І сержантик вздовж дороги,
Міни нижком розклада,
Плакав він:нема підмоги-
Ворог в цілі попадав.
І стуливши все кінцем надії,
Закривавленим повздовж,
Розлетілись крила-мрії,
А стріляти вже не мож.
Люба,мила,все з кінцем,
За братами Перемога,
Ще далеко ми підем,
Та не нам туди дорога.
І ось - він.
Той День свободи.
Незалежності і згоди.
Між людьми:вкраїнцями.
Що плоттю полягали,
Воювали без упину.
За свою:єдину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519326
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2014
автор: ПростоДен