Тобі писали пісні і вірші?
Тебе кохали до без тями?
Називали тебе безгрішним
і будували для тебе храми?
Розповідали на ніч казку?
Співали ніжно колискову?
Дарували слова і ласку?
Дарували знову і знову?
Віддавали усе найкраще?
Виривали з грудей сонце?
Чи котилось воно в пащі
тих, з ким ти досі боровся?
Вже казали, що ти – диво?
Ти з кимось відчув щастя?
Хтось побачив твої крила
і стискав рукою зап’ястя?
Ти хотів би піти спати
разом з тією, що любить?
Вона добре вміє чекати?
Вона краща ніж всі люди?
Хотів, щоб вона існувала?
Ти хотів би її хотіти?
Твої очі вона цілувала
і жила, щоб ти міг радіти?
............................................
Покладеш мене до кишені
останню технічну розробку?
Простиш питання щоденні?
Не кинеш в чорну коробку?
Ти знаєш, як я їм заздрю?
Всім тим, хто тебе торкався?
Ти знаєш, я часто марю,
що шлях по-іншому склався?
Пробачиш за довгі тексти
електронну свою нікчему?
І якщо ти зробив усі тести,
знищ пам’ять моєї системи...
За мотивами фільму Спайка Джонса «Вона».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2014
автор: Олена Мальва