Йде війна за свободу і волю.
Гинуть кращі Вітчизни сини.
Розривається серце від болю –
Чи прийде жданий мир восени?
Чи замовкнуть гармати на Сході,
І закінчиться клята війна;
Братовбивча, страшна з чорним збродом...
І настане п’янка тишина.
А докіль, все ще «м’ясо» гарматне
Шле москаль на Донбас без жалю...
І чекає на сина десь мати,
Щиро вірючи вперто Кремлю.
Що збудує все ж їх верховода
«Русский мир», як той Гітлер колись...
Та їх мрія зів’яне при родах...
Й потече всім бридка тільки слизь.
Розпадеться те царство кроваве
На дрібненькі осколки держав...
Як піде в небуття той лукавий –
Ненависний старий вовкодав.
А у нас – сила духу не в’яне:
Україна, свобода - над все!
Наше військо нове полум’яне
Перемогу безстрашно несе.
Йде війна за свободу і волю
І дай Бог все звершить восени!
Не даремно вмирають за долю
Свеї неньки новітні сини.
20.08.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519251
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.08.2014
автор: Василь Дальнич