Я малював її п'янкі вуста
і римами в'язав мережива
її очей. У темряві до ста
лічив і дякував, що ще жива.
Жива в душі й на мертвій вже Землі.
Що небесами послана у вись,
спустилась білим янголом мені,.
теплом щоб лиш сказати: "посміхнись".
ДТХ
23.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519134
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Микита Баян