Ой калиниться калина
так вже калиново,
що зоря до неї лине –
зірка зоре-нова!
Все дивлюся та й милуюсь –
хочу обійняти,
а вона – мене голубить,
як дитину мати.
Ой калино – мамо, сестро,
знай, що не забуду,
не засмучу твого серця,
вік любити буду!
Створено 24,25. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с.
С. 20
[i]Музика Ніни Прокопець[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519122
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Т. Василько