крихкотілі спогади блукають близ ліжка
п'ють вино з неприбраних бокалів
і співають пісні
голоси їх здригаються
заходяться луною поміж холодних стін
як кашель у зношених легенях курця
я лежу і дивлюсь на тебе
у густій серпневій темряві
твої очі блищать
як стиглі черешні після дощу
несміливі уривчасті видихи
наче то хтось ламає сухе віття
тепла злива подиху спадає на мою шкіру
і я згадую як горять ліси
як горять дуби сосни а разом з ними трави
коли Перун плескає вогнем із цебра ночей
що не несуть прохолоди
саме така ніч наздогнала нас сьогодні
саме така ніч намагається нас вбити
і саме в такої ночі немає на це жодного шансу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519045
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Maria Volkova