Від`їжджають діти до сімей своїх,
Залишають жити нас тепер самих,
А були ж у літності радіопісні,
Потонули в вічності швидко, як у сні,
Припадем до вітоньки, побіжімо в сад,
Поверніться, дітоньки, хоч на день назад.
Картоплі не копані,
Спека вдень пройма,
Клопоти не прохані,
Тиша, як тюрма.
Всі були ватагою,
Разом у гурті,
Залишились з бабою -
Ми на самоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519034
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Анатолій Сулим