Наша історія крізь пісні Океан Ельзи

«Сьогодні»  сиджу  сама,
«З  тобою»  пройшли  часи,
«Стіна»  кожен  день  нароста,
Коли  не  «Відчуваю  тебе».

Щастя  «Тільки  там,  де  нас  нема»,
Там  де  літо,  тепер  вічна  зима
І  вітер  шепоче  мені  «Не  плач»,
Бо  «Все  буде  добре»,  от  побач!

«Коли  тобі  важко  на  серці»,  милий,
Та  «Холодно»,  і  лежиш  безсилий,
То  ти  «Не  питай»,  бо  для  чого  слова,
Я  знаю  я  друг  і  ворог  «Собі  сама»,

Згадаю  наше  з  тобою  «Рандеву»,
Як  «Квітка»  була  я  наяву,
І  хай  ти  і  я  «На  лінії  вогню»,
«Не  опускай  свої  очі»,  я  молю!

І  як  побачу  «Онлайн»,  посміхнусь,
Погляну  у  загадкові  «Зелені  очі»,
В  ті  «Ночі  і  дні»  подумки  повернусь,
І  тихо  скажу  сама  собі  «Обійми».

Згадаю  твоє  щире  «Моя  мала»,
Подумаю  невже  «Це  зі  мною»,
Твоя  «Незалежність»  тебе  знайшла,
Тепер  в  тебе  є  «Лиш  вона»  одна.

Хай  «Сонце  сідає»  за  небокрай,
Я  ж  «Кішка»,  що  завжди  втікає,
Ти  знай,  що  «Коли  тебе  нема»,
Я  просто  сиджу  уночі  німа.

Ти  скажеш  що  «Мало  мені»  землі,
Та  «Пізно,  вночі»  усі  землі  малі.
І  де  ми  були  «В  останній  момент»,
Коли  не  достатній  був  п’ятий  елемент?!

Я  «Пташка»,  що  взліта  «Вище  неба»,
А  ти  моя  вічна  жаданна  потреба,
Я  твоя  одвічна  одна  «Королева»,
«Дівчина  із  іншого  життя»,  кришталева.

Твоя  «Бодегіта»,  давай  «Стріляй»!
«Фіалки»  -  то  мій  серцевий  рай
І  знай  «Я  не  здамся  без  бою»,
Думками  я  завжди  з  тобою.

Якщо  засумуєш,  мій  номер  «911»,
Тобі  щоб  подзвонити  не  треба  причин,
Я  ж  теж  зрадію,  як  почую  «Голос  твій»,
Подумаю,  що  слова  ці  лише  мені  одній.

А  зараз  на  столику  холоне  «Кавачай»,
А  я  все  співаю  «Першу  пісню»,  вибачай,
Хай  «Моя  планета»  від  твоєї  далеко,
Слова  мої  на  крилах  донесуть  «Лелеки»,

І  мовчки  я  знову  скажу  «Не  йди»,
Ми  як  «Пори  року»,  як  різні  світи,
У  кожного  «Міра»  своя  і  свої  вузли,
Я  «Дякую  тобі»  за  усі  душі  поїзди.

Не  буду  казати  вдесяте  тобі  «Поясни»,
Залишимося  в  полоні  навіки  у  тієї  весни,
І  «Коли  навколо  ні  душі»,  ні  місяця  не  буде,
Я  далі  писатиму  вірші,  муза  зі  мною  пробуде.

«Давай  залишимо  більше  для  нас»,
Ти  «Напиши  мені  листа»  без  окрас,
Я  «Леді»  твоя,  я  чиясь  «Коко  Шанель»,
«Ти  позич  мені  сонце»,  ним  розігрію  карамель,

І  хай  я  тепер  тобі  лише  «Друг»,
Від  цього  усе  не  померкло  навкруг,
Будильник  і  далі  ж  кричить  «Вставай»,
Земля  крутиться,  ходить  трамвай,

І  хай  я  думками  сягаю  «Той  день»,
«На  небі»  не  буде  нових  зір  жмень,
Я  «Хочу  напитись  тобою»  востаннє,
Ти  ж  моя  молитва  до  Бога  рання.

"І  теплий  дощ  буде  іти"  без  тебе,
Вкотре  прошепочу  "Я  так  хочу  до  тебе",
Ти  знай,  я  не  забуду  тебе  "Ніколи"
Для  тебе  звучить  щовечора  "Колискова".

Так  хочу  я  "Бути  з  тобою"  у  снах,
Хоч  у  душі  антитези  звучить  страх,
Я  знаю,  що  тобі  потрібна  "Сьюзі",
Мені  ж  достатньо,  що  ми  -  друзі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518817
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2014
автор: Alia