Тормозить минуле,
Не даэ вдихнути руда,
Ти б ще повітря забрала,
А потім зникла б сама,
Забравши з собою назавжди
Сушу і всі берега,
Щоб на них бодай не ступила
Моя грязна,огидна нога!
Я не пропаду,
Не страшна для мене й труна,
Тільки жаль,що хвилі наївні,
Не причалять до суші човна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518711
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2014
автор: Filister