Коли закінчиться страшна війна,
Мов вперше засміємося з тобою,
Як розсип сліз, моя душа сумна,
Тепер воскресне птицею живою.
Скорбота довго не залишить дім,
І вічна пам’ять всім полеглим людям,
Коли закінчиться війна, ходім,
Оплачем всіх, на небі хай їх судять.
Коли не стане пострілів і ран,
Пекельних днів, солдати, йдіть додому,
Хай за плечима втрат гіркий туман,
Країна рада кожному живому.
Як страх розрухи привидом піде,
Міста війни вдихнуть жадану волю,
Все оживе і серця біль зніме
На іншу весну квітами й травою...
Хай тільки вже закінчиться війна
Зустрінемось зі сміхом, без утрати,
За щастя в нас заплачена ціна,
Солдате. Друже. Незнайомий брате.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518560
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2014
автор: Невідомська Вікторія