(Із старого зошита. Один з перших моїх віршів)
Тебе одразу я впізнала,
мій суджений, один-єдиний.
Таким у мріях малювала
свою майбутню половину:
веселий, гумором химери
спроможний розігнать довкола,
красиві лицарські манери
й душа, що всіх гуртує в коло.
На "штурм" і на "облогу" здатний,
шалено-лагідний, чарівний,
ти поклонявся так ошатно,
мов королеві чи царівні.
І ні від кого зроду-віку
не мала я такої ласки.
Ти полонив мене навіки,
мій лицар, що прийшов із казки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2014
автор: Світлана Моренець