Я сиджу в диму своїх думок.
Виловлюю їх із простору.
Розглядаю та зрозуміти не можу.
Що там, як там і для чого?
Все навколо мене минає в нікуди.
І з'являється це з нічого.
Вони різнокольорові іноді ніколи.
Вони бредуть і в нікуди.
Що? для чого я роблю тут?
В величності своєї уяви я не розумію нічого.
Для чого я є?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518131
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Невільний