Тихий вечiр, павутиння як мереживо вгорi,
Мама з печi достає хлiбину дiтворi!
В небi разом засiяли дивним сяйвом зiрочки,
I пiд в"язом вишиває бабця гарнi сорочки.
Україна, як калина! I таких країн нiде нема,
Як картина, в полi скирти- не страшна тепер зима
Мiсяць вийшов i застиг на мить серед вiкна,
Дай Бог тишу! I нехай скорiш закiнчиться вiйна!
Хай додому повернуться тi хто довго воював,
Щоб крiзь втому - батько сина та дружину обiймав,
Хай назавжди похоронки всi у вiчнiсть вiдiйдуть,
Негаразди хай Країну наче грози обiйдуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518118
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: федор