Дача - як жінка: вимагає уваги, подяки,
І ображається, коли тебе поряд немає,
Кропивою хворіє без тебе і будяками,
Й при зустрічі непокорою тобі дошкуляє.
Точно як жінка, каже, що вона все розуміє:
Ти зрадив десь з іншою. то її звати Хвороба?
Он як! А вона тут деревами давно хворіє!
Купував її, то клявся бути вірним до гробу!
У печалі говориш, що два тижні ми маємо,
Що ці дні віддаєш їй на колінах у служінні,
Що прикрим розором єднання наше ми краємо,
Бо вірним ти їй був завжди, вірний їй і донині.
Вона флоксами, бузиною, кизилом киває,
І приречено ховає сум в хмарах сонячних днів -
Вона про прийдешнє, сердега, нічого не знає,
Як і я про себе в ньому не знаю і поготів.
Дача
18.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518111
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Левчишин Віктор