Сумує серпень

Сумує  серпень,  супить  брови,  
А  в  небі  грім  гучний  голосить,  
Дощі  нагадують  про  осінь  
І  жовте  листя  у  діброві…

Каштани  раптом  поруділи,  
Плодами  встелені  асфальти,
Всю  ніч  низьким  жіночим  альтом
У  хорі  з  вітром  шаруділи…

Приємна  прохолода  ночі  -
До  тіла  дотиком  шовковим,  
Ласкаве  світло  світанкове,  
Лоскоче  вії  й  мружить  очі…

Поля  пшеничні  жовто-косі,  
Колосся  сонечком  зігріте  -
Скінчилося  спекотне  літо,  
І  вже  в  дорозі  рання  осінь…

Моє  життя  -  на  скронях  іній,  
Моє  кохання  відгоріло,  
Нагадує  про  старість  тіло
І  візерунок  зморшок-ліній…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518087
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО