В моїм небі сонце вже не сяє,
Чорні хмари заснували світ…
Біля мене вже Тебе немає
Не красує наш бузковий цвіт.
Ти не вмерла. Ти пішла назавжди
Із моїх щоденних мрій та снів.
Було серце в тенетах неправди,
В тенетах оманливих надій.
Сам себе я вигадками тішив,
Надаремно зустрічі чекав
Тьохкав солов’єм, як пересмішник,
Слова наймилішого шукав…
Дочекався!.. приязного слова
Не знайшлось в твоєму багажі
Все минуле – як ота полова
І два серця – знову як чужі…
Днів розлуки не дарма боявся:
Серце віщувало про біду…
Зв'язок з небом різко обірвався.
В темряві, навпомацки іду.
17.08.2014 15:30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518024
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: dovgiy