То осінь бродить, . . пізня осінь

Секундна  стрілка  невмолимо
за  кругом  знову  робить  круг  –
і  вже  загронилась  калина,
й  поплив  туманом  сизим  луг.

То  осінь  бродить,..  пізня  осінь  –
сварлива,  струджена  пора,
тепер  вона  вже  долі  просить
й  царить  над  всім  її  жура.

Нелегко  їй  у  часу  плині,
та  що  казати  маю  я,
коли  ген  в  журавлинім  клині
виріє  молодість  моя.


Створено  (1974  р.,  м.  Тернопіль)    23,26.  01.  1988  року,  
смт.  Брошнів  (Івано-Франківщина)

Опубліковано:  "Калинове  вино".  Львів:  "Плай",  2005.  96  с.  –  С.  65

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517921
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Т. Василько