17.08.2014
Дача
[b]ІНФАРКТ
0.Попередньо[/b]
Колись, неймовірно давно, хоча і здається, що це було вчора, аж у шістдесяті роки минулого століття, я був заочним аспірантом в КиївНДПІмістобудівництва. В той час я проектував реконструкцію кардіологічного санаторію в Алушті (Робочий Куточок), був переповнений специфікою лікування хвороб серцеве-судинної системи (ССС) і тому обрав карколомну, з точки зору науковців, тему дисертації: "Екологічна парадигма формування санаторне-курортних комплексів для лікування серцеве-судинних хвороб".
Новий санаторний блок, що я проектував, хоча і почали будувати, був похований - і слава Богу, бо серед моїх малочисельних проектів це був саме той, за який автору через деякий час робиться соромно. Тему моєї дисертації два роки не затверджувала Наукова рада інституту. Теодор Кун тільки-тільки ставав відомим на радянському науковому просторі з концепцією "парадигма - загальнонаукова система поглядів", його архітектори-науковці не читали, бо це ж наука про науку. Термін "екологія людини" був теж диким для них, хоча і виник в Америці в 20-ті роки 20 століття А ув'язка всього цього в містобудівництві та архітектурі на фоні санаторне-курортного лікування взагалі здавалася непотрібно фіглярською.
Через декілька років члени Наукової ради інституту почали навипередки змагатися за те, хто з них є більш екологічний, навіть почали використовувати моднячий термін "парадигма". Я встиг накрапати статей в декілька разів більше за необхідний мінімум для кандидатської, десь на 90% виконав "показуху" до дисера, але... Мене виключили із "лав Партії" "за оставление двух детей в двох семьях" (офіційне визначення) і ні про який захист дисертації вже не могло бути і мови.
Дисертацію, як і все у своєму житті, робив ретельно. Досі у мене лежать 35 товстих зошитів, де накопичений матеріал про залежність стану здоров'я хворих ССС від екологічних факторів. Одна мудра людина сказала, що будь-яку наймудрішу наукову роботу можна виразити простою фразою, то ідея моєї дисертації в такому випадку має такий вигляд: проектувати та будувати об'єкти для лікування хворих ССС треба таким чином, щоб при цьому хворі весь час знаходилися в комфортних параметрах всіх екологічних факторів, які діють на людину, бо хвороба ССС є фактично втратою людини адекватно реагувати на зміну параметрів екологічних факторів в Довкіллі.
Тоді я був дока в цьому питанні, але і гадки не мав про те, що пройдуть десятиліття і я в буденному житті наступного століття сам стану ілюстрацією до положень моєї дисертаційної концепції.
Такий довгий та здалеку вступ до моє розповіді є доцільним тільки тому, що, звично-звично, коли зі мною трапилася халепа, то я, з одного боку, все сприймав спокійно та врівноважено, розуміючи все що відбувалося зі мною, а з іншого боку я був звичайним таким собі пересічним хворим - достатньо безтурботним, достатньо обмеженим в оцінці того, що відбувалося, в чомусь навіть безглуздо примітивним.
Та коли до мене все ж таки дійшло, що я дійсно знаходжусь у скруті і що при цьому є врятованим, то в мені, ніби-то вже похований, науковець взяв верх і я почав робити собі поплавок. Такою соломинкою/поплавком для мене стало те, що в Інфарктному реанімаційному відділенні я кожний день робив записи в зошит про повсякденне життя відділення та ще писав вірші.
Надивившись на те, як безтурботно хворі відносяться до себе, особливо у дохворобливий період, зразу вирішив: коли видряпаюсь, то розповім про своє входження в інвалідність, адже всі, хто переніс інфаркт чи інсульт, автоматично стають інвалідами, з надією, що може когось і надихну обережно відноситись до себе, до свого життя.
В лікарні мене вразило:
- безвідповідальне відношення людей до свого здоров'я;
- неймовірно погані умови, в яких відбувається лікування;
- неймовірно високий професіоналізм та висока відповідальність лікарів та медсестер;
- неймовірно високі вартості ліків, які хворі повинні самі купувати;
- самовіддане відношення до мене моїх молодших синів.
Про це я і буду розповідати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517891
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Левчишин Віктор