Промайнуло життя наповнене любов'ю:
Весна, і друзі, і плач дитини посеред ночі.
Полили наше синьо-жовте щастя кров'ю,
Яскраво-червоне побачили на власні очі.
Не об'єднує нас більше безхмарне синє небо,
Ви відділилися білою туманною стіною.
Із часом зрозумієте - й вам війни не треба,
Для вас власна держава стане чужою.
Та буде пізно людей серед тварин шукати,
Невинно вбиті душі кружлятимуть над вами.
А нам вічно буде пам'ять транслювати,
Як молодих Героїв супроводжуєм піснями.
І буде мир, і щастя запанує у будинках,
Освіта, і здоров'я, й бізнес процвітатиме.
І прогинатимуться прилавки на ринках,
Кожен українець для України працюватиме.
І хліб, і сіль, і усмішка яскрава - усе прийде,
Наповниться добром наша знеможена держава.
Я вірю - її обов'язково дуже швидко віднайде
І воля, й весела пісня, і невмируща слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517649
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2014
автор: Lili