Тіла гниють в степу і дотепер,
Голандія в сльозах, Малайзія скорбить,
Російський «бук» літак із неба стер,
А люди молоді могли ще жить і жить…
Збиралася родина за столом,
Дітей ростили – «сонечко» росло…
В степу донецькім, під чужим селом,
За мить три сотні люду полягло.
Меморіал збудуйте на землі,
Щоб кожен приїздив із року в рік,
Щоб пам’ятали ті, які живі -
«На кожнім метрі, тут був чоловік».
Ті хто вбивали, щоб не знали сну,
Людські прокльони, щоб згущали кров,
Вже не спасти нам долю ні одну,
Лише почуємо молитви із церков!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517603
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2014
автор: Віталій Назарук