Вільям Шекспір
З тобою не зрівнятися літу. Ти кохання наповнена соком.
Весняні розквітлі бутони літо в дим розносить вітрами,
Трави зелені з небес сушить палаючим оком,
Чарівність його швидко нищать осінні тумани.
Літо недовге. Піде, лиш сонце на півночі сіло.
Ти ж захищена любов’ю, з часом любов не тьмяніє,
Смерть з коханням безсила, бо вбити може лише тіло.
Кохання ж на світ собі подібних родити зуміє.
Ти житимеш довго у віршах моїх
Допоки люди на світі будуть вміти читати,
З роками в уяві у них образ твій буде лиш розцвітати.
Нас не стане на світі, нас забудуть із часом усіх.
Та доки цінителі музи живуть – вірш мій тАкож живе,
Неодмінно кохання родиться нове й світ пам’ятати буде твоє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517581
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.08.2014
автор: Леонід Ісаков