Твої губи смаку згущеного молока
малюють карту Всесвіту на моєму тілі.
Полум*яними рухами наших очей
Ми зриваємо плоди радостей-насолод спілі-спілі.
І підкорюючи Еверест, і спускаючись в Маріанський жолоб блаженства
робимо те, що ніхто ще досі не робив,
доводимо те, що не мало доведення,
відкриваєш те, що ніхто ще досі не відкрив.
Але ж ти так і хотів - плисти в течії проти неї,
Ринути зі мною у простір безмежності здійснених мрій,
Стати першим, останнім та протилежно іншим у світі,
що втратив віру - світі насильства, цін та морально-фізичних повій.
Живучи, мов єдиний, останній день на Землі,
вдихаючи п*янкий та рідний запах цитринів й ванілі,
лоскочучи слух легким полум*ям тридцяти свічок,
твої губи смаку згущеного молока
малюють наше щасливе спільне майбутнє на моєму тілі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517499
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Дагней