Серпанить ранок спаленим колоссям,
Земля донецька плаче у жалю…
І звідки горе на землі взялося,
Я ж Україну, як життя люблю!
Невже ви подуріли, московіти?
Бо ж росіяни з нами несли хрест…
Для нас ви стали наче паразити,
Щоб «гіркий ідол» із Росії щез…
Мовчав, молився і прорвало слово…
Гуртуйтеся до бою, козаки!
Здіймайте знову прапор малиновий,
Гостріть до бою шаблі і штики!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517405
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Віталій Назарук