краєм вуха уловлюю інші , чужі голоси
і по інших кімнатах себе забиваю в кути
перейти
нам на "ти",
як річки переходять убрід
залишаючи берегу первісний слід наготи
зараз ніч почорніє плащами
сутулих тіней
поза спиною дихання плавне і рівне, як день
і кути до людей
притуляють свої порожнечі -
сивочолі ми - речі, з котрих не струсили
страхів
до вподоби не всім, як сповзають портрети зі стін
осипається все, що під нами, від перестороги
аж скриплять інші стелі й підлоги,
ми тонемо в тім -
приросли до низів,
у кімнатах чужих голосів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517356
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Іванна Шкромида